К основному контенту

Українська література

 Оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури має здійснюватися за такими критеріями:

 

Рівні

навчальних досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

I. Початковий

1

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо)

2

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо)

3

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням)

II. Середній

4

Учень (учениця) має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал

5

Учень (учениця) знає зміст твору, переказує окрему його частину, знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів

6

Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами

ІІІ. Достатній

7

Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту

8

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань

9

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань

ІV. Високий

10

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, виявляє початкові творчі здібності, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал

11

Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, використовує засвоєні факти для виконання нестандартних завдань, самостійно формулює проблему й вирішує шляхи її розвязання, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них

12

Учень (учениця) вільно володіє матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань та вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до літературної творчості


                                               5 клас

                                             І семестр

І тема. Світ фантазії та мудрості (Вступ. Міфи, легенди, перекази українців. Народні казки) ( 11год.)

Високий рівень (10-12б.)

Учень / учениця: аналізує отриману інформацію про міфи та легенди, їх виникнення, особливості , спільне та відмінне, визначає причиново-наслідкові зв’язки між явищами. Знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно і вдумливо читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв, аналізує реальне і фантастичне; пояснює народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок).Висловлює власні міркування про зміст казок; проводить аналогії із сучасним життям. Усвідомлення постійної присутності в житті, у душі людини добра і зла, красивого і потворного.

Достатній рівень (7-9б.)

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує отриману інформацію про міфи та легенди, їх виникнення, особливості , спільне та відмінне, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань. Знає зміст українських казок; розуміє особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу; виразно читає казки; виявляє спільне та відмінне між міфом та казкою, переказує їх; характеризує казкових героїв за планом, аналізує реальне і фантастичне.

 Середній рівень (4-6б.)

Учень (учениця) має уявлення про зміст міфів та легенд, переказів та казок., може переказати незначну їх частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал.

Знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів, установлює окремі причинно-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів за прикладами.; характеризує казкових героїв за допомогою вчителя.

Низький рівень(1-3б.)

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (міф чи легенду, переказ, казку,  їх назву, окремих персонажів тощо).Упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо. За допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору. Не може самостійно переказати їх зміст.

ІІ тема. Літературні казки. Загадки. Прислівя (19 год.)

Високий рівень ( 10-12 б.)

Учень (учениця)

на високому рівні володіє матеріалом, знає зміст літературних казок,

переказує їх фрагменти; виразно і вдумливо читає казки в дійових

особах;  виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до перенесення набутих знань і вмінь на нестандартні ситуації, має схильність до творчості. Дає власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів; прогнозує можливі наслідки діяльності; толерантно відстоює власну позицію в дискусії, висловлює свою думку про прочитане; проводить аналогії із сучасним життям. Аргументовано і грамотно висловлює власну думку щодо проблем добра і зла у творах, щирості й нещирості, відданості і зради, байдужості і відповідальності, оптимізму і песимізму.

Розрізняє види загадок, відгадує їх, пояснює логіку їх відгадування;

розглядає і пояснює особливості будови загадки, роль у ній метафори;

самостійно складає загадки; називає види прислів’їв і приказок; розуміє їхню дотепність і мудрість.

 

Достатній рівень (7-9б.)

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує отриману інформацію про літературні казки, їх відмінність від народних., їх виникнення, особливості , спільне та відмінне, , добирає докази на підтвердження висловленої думки, знає зміст літературних казок, переказує їх фрагменти. За допомогою вчителя ає оцінку вчинкам і поведінці персонажів . Визначає проблематику творів. Розрізняє види загадок, відгадує їх. Знає будову загадок, визначає художні засоби в них за зразком. Називає види прислів’їв і приказок. Визначає головну думку.

Середній рівень (4-6 б.)

Учень (учениця) має уявлення про зміст літературних казок, загадок та прислів’їв і приказок.  Може переказати незначну частину  казки, з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал.

Знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, характеризує казкових героїв за допомогою вчителя. Не визначає  самостійно тему та ідею твору. Відгадує загадки за допомогою вчителя, не  може самостійно розрізняти прислівя та приказки.

Низький рівень(1-3б.)

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи  назву літературної казки, окремих персонажів тощо).Упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо. За допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору. Не може самостійно переказати їх зміст. Складно запамятовує загадки, не  може самостійно розрізняти прислів’я та приказки.

6 клас                    І семестр

І тема. Загадково прекрасна і славна давнина України. 

Календарно-обрядові пісні. Пісні літературного походження. Микола Воронний "Євшан-зілля". Тарас Шевченко "Думка", "Іван Підкова" (13 год.)

Високий рівень (10-12б.)

Учень / учениця: знає про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; розповідає про головні календарні обряди українців; розрізняє і називає різновиди календарно-обрядових пісень; виразно і вдумливо читає їх, коментує зміст; виокремлює й пояснює роль художніх засобів. розуміє і пояснює специфіку пісні лiтературного походження; переказує історію створення національного гімну; розповідає про зв’язок народної легенди про дівчину-Україну з «Молитвою» О. Кониського;  визначає й коментує провідні мотиви, пояснює роль символів у них. Висловлює судження про значення національного гімну в житті народу; розкриває особливості художнього втілення теми України у творах різних митців.

Розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини; пояснює важливість приналежності до свого народу; висловлює судження про її історичну основу, зв’язок із літописною легендою; коментує власне розуміння почуття патріотизму; усвідомлює роль слова в житті людини.

Розповідає про життя Т. Шевченка в Петербурзі; знає зміст його творів, виразно й осмислено читає окремі фрагменти; розкриває історичну основу поеми «Іван Підкова»; висловлює судження про риси й поведінку козацького ватажка; пояснює особливості художніх засобів у творі.

Достатній рівень (7-9б.)

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує отриману інформацію про календарно-обрядові пісні , їх виникнення, особливості , виправляє допущені помилки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань. Під керівництвом вчителя виправляє допущені помилки  й добирає аргументи на підтвердження власних суджень. Розуміє значення історичної пам’яті для кожної людини; пояснює важливість приналежності до свого народу; висловлює судження про її історичну основу, зв’язок із літописною легендою; коментує власне розуміння почуття патріотизму; усвідомлює роль слова в житті людини.

 Середній рівень (4-6б.)

Учень (учениця) має уявлення про календарно-обрядові пісні. На репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал.Дає визначчення  літературного явища без посилань на текст. Розуміє навчальний матеріал і за допомогою педагога  і самостійно знаходить приклади з тексту. Висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів, установлює окремі причинно-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів за прикладами.

Низький рівень(1-3б.)

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал. Упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору  взято уривок тощо. За допомогою вчителя  дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності) . Не може самостійно переказати  зміст твору.

ІI тема.   Я і світ.

Леся Українка.

Володимир Рудківський.

В.Винниченко.

(11год.) 

Високий рівень (10-12б.)

Учень / учениця: уміє визначити історичну основу твору; знаходить і коментує описи природи, портрети персонажів, їхні вчинки; аналізує роль художніх засобів.

Учень / учениця: висловлює власні судження про геройство та вміння з честю вийти із найскладніших ситуацій козака-характерника Швайки та його юних помічників Грицика та Санька; зіставляє специфіку розкриття історичної теми в літературі та кінематографі; створює презентацію про головних героїв твору; дискутує про проблеми національної свідомості, патріотизму, зрадництва, усвідомленого вибору.

Учень / учениця: розповідає про дитинство Лесі Українки, її мужність, талановитість; усвідомлює і вміє пояснити мотив глибокого родинного зв’язку дитини з батьками; характеризує образ ліричної героїні; висловлює власні роздуми про неї.

Учень / учениця: висловлює своє ставлення до проблеми бережливого ставлення до природи як важливого чинника реалізації особистості; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, кіномистецтві; створює ілюстрації до творів, відеопоезії.

Учень / учениця: розповідає цікаві епізоди з життя В.Винниченка; знає зміст оповідання; виразно і вдумливо читає епізоди, що найбільше вражають; аналізує епічний твір; називає риси характеру Федька, що вирізняють його з-поміж друзів-однолітків, коментує їх; аналізує роль художніх засобів у творі; знаходить портрет, пейзаж, діалоги; формулює головну думку оповідання.

Достатній рівень (7-9б.)

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує отриману інформацію. Висловлює своє ставлення до літературних героїв; визначає причиново-наслідкові зв’язки між фактами і явищами; пропонує алгоритм дій. Розуміє важливість знання історії рідного народу; висловлює власну думку щодо суспільно-політичних питань. Відповідає на запитання, самостійно правильно будує відповідь. Дає оцінки вчинкам персонажів, аргументує власну позицію, визначає жанр твору і пояснює його ознаки, свідомо запам‘ятовує і виразно декламує вірші та уривки прозових творів, припускаючись лише окремих помилок у вимові. В цілому відтворює зміст прочитаного з опорою на малюнки, слова, пункти плану, припускається кількох помилок, з допомогою вчителя дає оцінку подіям та вчинкам персонажів, називає жанр твору, вірші та уривки прозових творів запам‘ятовує.

 Середній рівень (4-6б.)

На репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал. Дає визначення  літературного явища без посилань на текст. Під час відтворення змісту робить пропуски суттєвих частин змісту, порушує послідовність викладення, не розрізняє жанри творів. Під час читання напам‘ять робить численні зупинки, продовжує після підказки вчителя.

Низький рівень(1-3б.)

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, Упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору  взято уривок тощо. За допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності. Не може самостійно переказати  зміст твору.

 8  клас   I семестр

 

Тема 1. 

ВСТУП. Художня література як одна з форм духовної дiяльності людини. Функції художньої літератури. Багатозначність художнього образу. Різновиди образів (образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо). Аналіз художнього твору. Усна народна творчість. Українські історичні пісні. Українські народні думи.

Високий рівень

Учень / учениця: :  розуміє багатозначність художнього образу; називає і вміє відрізняти різні типи образів; за допомогою  слова створює елементарні образи.

Учень / учениця: висловлює судження, оперуючи  різними виражальними засобами  мови; використовує досвід взаємодії  літературних творів із творами інших  видів мистецтва.

Учень / учениця:  розуміє значення і функції пісні в житті українського народу; пригадує історичні відомості про часи, змальовані в піснях; вдумливо читає тексти, аналізує їх; визначає і пояснює засоби художньої виразності в них; розповідає про національних героїв, яких змальовано в них; характеризує образи лицарів-оборонців рідної землі.; висловлює власне ставлення до піснярки Марусі та її пісень;розуміє, що поет – активний творець духовності; осмислює духовний зв'язок з історичним минулим  рідного народу.  

Учень / учениця : осмислено читає думу, переказує зміст;визначає  тематику, художні особливості; аналізує образ української полонянки Марусі, її сміливий, героїчний учинок. зіставляє специфіку розкриття теми в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, кіномистецтві; толерантно відстоює власну позицію в дискусії; використовує комунікативні стратегії для формулювання власної позиції.

Достатній

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу лiтературного твору, застосовує теорію в конкретних ситуаціях, демонструє правильне застосування матеріалу, складає порівняльні характеристики. За поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з тексту ;розповідає про національних героїв,яких змальовано в них;характеризує образи лицарівоборонців рідної землі. Виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки. Осмислено читає думу, переказує  зміст; визначає тематику, художні особливості; аналізує образ української полонянки Марусі.

Середній

 

Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами. З допомогою вчителя визначає різні типи образів(образ-персонаж, образ-символ, словесні, зорові, слухові тощо) , на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал.

Початковий

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент народної пісні ,думи.  За допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору, упізнає літературний факт за описом або визначенням).

 

Тема  2.

СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ. 

Тарас Шевченко. Леся Українка. Володимир Підпалий. 

Володимир Сосюра. Василь Голобородько.


Високий рівень

Учень / учениця:знає основну інформацію про Т. Шевченка; розповідає про арешт ізаслання поета; вдумливо й виразночитає поезії; аналізує філософську лірику поета в контексті його біографії.

Учень / учениця :висловлює судження про твори поета, їх ідейний зміст, художні  засоби, використані в них; зіставляє специфіку розкриття теми в музичному та образотворчому  мистецтвах.

Учень / учениця :знає і розповідає цікавий факт про Лесю Українку; коментує змістпоеми «Давня казка», пояснює умовність описаної ситуації;визначає основні проблеми твору та головну думку; порівнює образи Поета і Бертольда; складає план  порівняльної характеристики.

Учень / учениця: виразно й осмислено читає твори, аналізує їх, визначає й коментує  художні засоби в них; знає і пояснює  відмінність між патріотичною та  інтимною лірикою. Знає визначення поняття вільного вірша, розуміє його специфічну форму.

Достатній

Учень / учениця:  виразно і вдумливо читає вірші; коментує своє розуміння їх; співвідносить їх із власними думками про гуманність, бережливе ставлення до природи, людей, красу  світу, патріотичні почуття. пояснює власне розуміння образного змісту поезій; коментує художні засоби, ідейний зміст; розвиває навички естетичного відчуття і смаку; дискутує на тему краси рідної мови, її збереження; створює тематичні презентації.

Учень (учениця) володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань.

Середній

 

Учень (учениця) знає зміст твору, може переказати значну його частину, з допомогою вчителя виділяє головні епізоди, уміє формулювати думки, називає риси характеру літературних героїв, встановлює окремі причиново-наслідкові звязки, дає визначення літературних термінів з прикладами. Висловлює оцінювальне судження і доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів.

Початковий

Учень (учениця)не може без допомоги вчителя  пояснити власне розуміння образного  змісту поезій; прокоментувати художні засоби, ідейний зміст твору. 

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (автора й назву твору, окремих літературних персонажів тощо).


 9 клас

І семестр



ТЕМА. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. Родинно-побутові пісні. «Місяць на небі, зiроньки сяють…», «Цвіте терен, цвіте терен…», «Сонце низенько…» (2 на вибір), «Ой під вишнею, під черешнею…».

Українські народні балади. «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»

 

 

Високий рівень (10-12б.)

 

Учень (учениця) на високому рівні володіє матеріалом, вміннями й навичками комплексного аналізу художнього твору, розрізняє види й жанри усної народної творчості; пояснює роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури; визначає види родинно-побутових пісень; виразно читає й аналізує пісні про кохання. аналізує тексти, пояснює тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; визначає зміст, обсяг своєї навчальної діяльності, способи опрацювання навчального матеріалу; зіставляє специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва,  розуміє зміст поняття «балада»; розрізняє види балад; аналізує тексти за змістом і стильовими особливостями; інтерпретує балади в культурологічному контексті; пояснює драматизм твору, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі, вивчає напам’ять: 1 баладу або пісню (на вибір).

 

Достатній рівень (7-9б.)

 

Учень (учениця) володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, за зразком аналізує отриману інформацію про родинно-побутові пісні та балади, їх виникнення, особливості, спільне та відмінне, виправляє допущені помилки, добирає докази на підтвердження висловленої думки, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань.

 

Середній рівень (4-6б.)

 

Учень (учениця) має уявлення про зміст родинно-побутових пісень та балад, може переказати незначну їх частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал. Знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, установлює окремі причинно-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів за прикладами; характеризує героїв за допомогою вчителя.

 

 

Початковий рівень(1-3б.)

 

Учень (учениця) на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище (пісня, балада, їх назву, окремих персонажів тощо).Упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо. За допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання, відтворює зміст у певній послідовності, називає на репродуктивному рівні жанр твору.

 


ТЕМА. ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА. Українська середньовічна література ХІ–ХV ст. Перекладна література. Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України. «Слово о полку Ігоревім».  Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій СКОВОРОДА. «Бджола та Шершень», «Всякому місту – звичай і права…», «De libertate» (зі збірки «Сад Божественних пісень»

 

 

Високий рівень (10-12б.)

 

Учень ( учениця) розуміє роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу; називає найдавніші книги Русі-України, імена перекладачів Біблії українською мовою; перші друковані книги в Україні; переказує й коментує біблійні легенди, притчі; розуміє основні моменти християнської моралі; називає основні пам’ятки оригінальної літератури; пояснює значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; розповідає про історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви; виразно й усвідомлено читає поему, переказує і коментує сюжет Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України,  характеризує образи; визначає основну ідею твору, особливості його композиції; знає назви перших друкованих книг в Україні; пояснює особливості епох Ренесансу і Бароко; розуміє значення видатних діячів української культури цього часу; знає загальну інформацію про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва; оцінює й характеризує внесок Г. Сковороди в скарбницю української літератури, виразно читає поезії, коментує їх зміст, висловлює судження про філософські ідеї автора та їх актуальність.

 

Достатній рівень (7-9б.)

 

Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з текстів, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань.

 

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо).

 

Середній рівень (4-6б.)

 

Учень (учениця) має уявлення про зміст творів давньої літератури , може переказати незначну частину, з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал. Знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, характеризує  героїв за допомогою вчителя. Не визначає  самостійно тему та ідею твору.

 

Початковий рівень (1-3б.)

 

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо).

 


ТЕМА. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. «Енеїда», «Наталка Полтавка». Григорій КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. «Маруся» Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Балада «Рибалка» Євген ГРЕБІНКА. Вірш «Човен» Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба» Тарас ШЕВЧЕНКО. «До Основ’яненка» «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…», «Доля», «Росли укупочці, зросли…», «Ісаїя. Глава 35», Пантелеймон КУЛІШ. «Чорна рада», Марко ВОВЧОК «Інститутка»

 

 

Високий рівень (10-12б.)

 

Учень (учениця) називає найвизначніших письменників нової української літератури ХVIII ст., розповідає про їх життя і творчість ; вдумливо читає та аналізує поему І.Котляревського «Енеїда»; характеризує образ Енея, висловлює власні міркування про його вчинки й характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує образи твору «Наталка Полтавка»; визначає й коментує роль гумористичних засобів у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси (Петра і Миколи, возного і виборного), їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі.

 Має уявлення про ознаки сентименталізму, характеризує образи персонажів твору Г.Квітки-Основяненка «Маруся»; визначає композиційні особливості та проблематику твору. Знає загальну інформацію про розвиток романтизму в Україні, називає провідних діячів та осередки романтичного руху, твори романтизму в музиці та образотворчому мистецтві; виразно читає вірші, аналізує їх; визначає жанрові ознаки творів, пояснює їх фольклорну основу.

Розуміє місце творчості М.Гоголя на порубіжжі культур двох народів, знає і коментує думки Т.Шевченка про М. Гоголя; переказує зміст повісті «Тарас Бульба»; знаходить зв’язок сюжету з історією України; характеризує образ головного героя; пояснює колізію морального й національного вибору в образах синів Тараса Бульби.

Учень (учениця) знає біографію Т. Шевченка; розрізняє лірику й ліро-епіку, визначає жанр, до якого належить твір; виразно читає поезію, коментує її ідейно-художній зміст, контрастні картини в ньому, розуміє культурні й політичні чинники, що спонукали поета до написання творів; визначає і коментує його головну думку та особливості композиції, його різні настроєві інтонації; знає основні віхи життєвого і творчого шляху П. Куліша; розрізняє епічні жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка, біографічний роман; визначає й коментує історичну і художню правду у творі, основний конфлікт у ньому, особливості оповіді, історичний колорит; Учень (учениця) добирає цитати для характеристики ситуацій та образів твору М.Вовчка «Інститутка»; коментує вчинки героїв, порівнює; володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу літературного твору, самостійно оцінює літературні явища, працює з різними джерелами інформації, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал. виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань.

 

Достатній рівень (7-9б.)

 

Учень (учениця) володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору за поданим учителем зразком, наводить окремі приклади з текстів, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань, застосовує відомі факти, поняття для виконання стандартних навчальних завдань.

 

Середній рівень (4-6б.)

 

Учень (учениця) має уявлення про зміст творів, може переказати незначну їх частину та з допомогою вчителя визначає основні сюжетні елементи, на репродуктивному рівні відтворює фактичний матеріал. Знаходить у тексті приклади відповідно до сформульованого завдання, висловлює оцінювальне судження й доводить його одним-двома аргументами, завершує відповідь простим узагальненням, установлює окремі причинно-наслідкові зв'язки, дає визначення літературних термінів за прикладами; характеризує героїв за допомогою вчителя.

 

Початковий рівень(1-3б.)

 

Учень (учениця) розуміє навчальний матеріал і може відтворити фрагмент з нього окремим реченням (називає окремі факти з життя і творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за описом окремого персонажа твору, упізнає, з якого твору взято уривок тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 










Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Критерії оцінювання з основ здоров'я

  Предмет «Основи здоров’я» має головну мету – розвивати в учнів здоров’язбережувальну компетентність: набувати знань про здоров’я і безпеку, розвивати навички безпечної поведінки для життя і здоров’я, набувати досвіду здорового і безпечного способу життя, формувати в учнів ціннісне ставлення до власного життя і здоров’я. Тому при оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоро’язбережувальними компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій до здорового і безпечного способу життя та його дотримання. В основу оцінювання навчальних досягнень учнів покладено об’єкти і характеристики навчальних досягнень учнів, які адекватно відображають рівень оволодіння ними здоров’язбережувальними компетенціями. Їх перелік наведено у таблиці. Об’єкт оцінювання Характеристики навчальних досягнень   1. Знання Називає  (елементи, складові, принципи, предмети, явища щодо здоров’я і безпеки, способи здоров’язбережувальної діяьності ) Пояснює  (дета

Критерії оцінювання з трудового навчання

  Трудове навчання (технології) Загальні критерії оцінювання Об’єктами оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання можуть бути: – рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; – проєктно ­ технологічна діяльність учнів; – уміння користуватися різними видами конструкторсько ­ технологічної документації та іншими джерелами інформації; – якість виконання практичних робіт; – рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; – рівень самостійності у процесі організації і виконання роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т.п.), виявлення елементів творчості. На результат оцінювання навчальних досягнень учнів впливають  дотримання правил безпечної праці і санітарно ­гігієнічних вимог та уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи. Вимоги оцінювання навчальних досягнень застосовуються відповідно до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною прог
  Критерії оцінювання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 року Орієнтовна оцінювальна рамка результатів  навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.